Он шел пешком в Иерусалим,
Приблизившись к горе,
Послал учеников Своих
Осленка привести скорей.
Иисус воссевши на него
Поехал в город по тропе.
Народ стоял и ждал Его
Пока приблизился к толпе.
Весь люд сбежался стар и мал,
Народ в душе возликовал,
Снимали вещи все с себя
И слали под ноги Христа.
И взявши пальмовые ветви,
Послали перед ним в любви.
Кричали: "Слава сын Давидов,
Осанна! Царь Израилевн , гряди."
Но фарисеи в зависти сказали:
"Пускай умолкнут все они"
Иисус с любовью отвечая
Открыл им тайну здесь одну,
Что, если люди умолкают,
То камни тут возопиют.
Приблизившись же к городу заплакал,
И так сказал о нем в слезах:
"О, если б ты в сейчас Меня узнал,
Но это скрыто в твоих глазах".
"Не знаешь ты, что служит к миру,
За это - разорят тебя.
Детей твоих побьют камнями,
Разрушат полностью тебя."
Он шел и знал, что ждет Его Голгофа
Он шел туда с желанием одним,
Спасти всех нас от мрака, злобы,
Чтоб мы могли очиститься в Его крови.
Спаситель шел туда и для тебя,
Чтоб пострадать и искупить любя.
И ты мой друг, прими Христа сегодня,
Чтоб не услышать,
что жизнь прожил ты зря.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
